Святкування продовжилося на факультеті комп’ютерної інженерії та інформаційних технологій (КІІТ), де першокурсники відчули особливу атмосферу факультетської єдності, познайомилися з деканатом та дізналися про перші кроки в університетському житті.

Далі відбулося знайомство з кафедрою автоматизації проектування обчислювальної техніки (АПОТ) та кураторами груп.

Щиро вітаємо наших першокурсників із цією важливою подією! Бажаємо вам невичерпної енергії, сміливих ідей, високих досягнень та незабутніх студентських років.

Ласкаво просимо до нашої дружньої родини кафедри АПОТ!

The post Вітаємо першокурсників із Посвятою у студенти! first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Світла пам’ять Володимиру Івановичу, сумуємо, пам’ятаємо.

The post Некролог: Пішов з життя професор Володимир Іванович Хаханов first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Для Харківського національного університету радіоелектроніки це велика і болісна втрата. Володимир Іванович належав до тих людей, чий авторитет формувався десятиліттями – науковими результатами, принциповістю, масштабом особистості, відповідальністю за університет і щоденною працею заради його розвитку. Його знали й глибоко поважали кілька поколінь студентів, викладачів, науковців і співробітників ХНУРЕ.

У 1978 році Володимир Іванович закінчив Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Автоматизовані системи керування». У 1985 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, а у 1996 році – доктора технічних наук. З 1997 року працював професором ХНУРЕ. Особливе місце в історії університету посідають роки його роботи деканом факультету комп’ютерної інженерії та управління – з 2003 до 2017 року. Після цього він продовжив наукову й освітню діяльність як професор кафедри автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Володимир Іванович був ученим великого масштабу. Сфера його наукових інтересів охоплювала технології синтезу й аналізу цифрових систем на кристалах, тестування та верифікацію програмних і апаратних компонентів, асоціативні обчислювальні структури, хмарні інтелектуальні технології, мозкоподібні та квантові обчислювальні процеси. Його науковий доробок налічує близько 600 публікацій.

Однак справжній масштаб ученого визначається не лише кількістю праць. Володимир Іванович створив і розвивав власну наукову школу, виховував дослідників, передавав їм не тільки знання, а й особливе ставлення до науки – вимогливе, сміливе, орієнтоване на результат. Під його науковим керівництвом підготовлено наукову школу з докторів і кандидатів наук.

Значною була роль професора Володимира Івановича Хаханова і в міжнародному науковому житті. З 2003 року він очолював міжнародний щорічний симпозіум IEEE East-West Design & Test, входив до редакційних колегій зарубіжних наукових журналів, організаційних і програмних комітетів міжнародних конференцій. Був членом IEEE Computer Society, мав статуси Senior Member та Golden Core Member, співпрацював із міжнародними технологічними компаніями, керував міжнародними проєктами, зокрема TEMPUS, був керівником і виконавцем десятків науково-дослідних робіт.

Його професійний шлях був відзначений численними нагородами й відзнаками. Серед них – звання «Відмінник освіти України», нагороди IEEE Computer Society, Computer Society Outstanding Contribution Award, медаль «За наукові досягнення», відзнаки за наукові та організаційні здобутки, визнання Харкова й професійної спільноти.

Та для університету Володимир Іванович був значно більшим, ніж перелік посад, наукових ступенів, публікацій і нагород. Він був однією з постатей ХНУРЕ.

Людиною, з якою пов’язана ціла епоха розвитку факультету комп’ютерної інженерії та управління, наукових шкіл університету, міжнародних зв’язків і підготовки поколінь фахівців. Людиною зі своїм характером, власним баченням науки й університету, високими вимогами до себе та інших. Його думку слухали. Його позицію знали. Його поважали.

Після таких людей залишаються не тільки наукові праці, створена наукова школа, підготовлені доктори й кандидати наук. Залишається значно більше – пам’ять університету. У справах учнів і колег, у створених ним наукових традиціях, у факультеті, якому він віддав багато років життя, у результатах тих, кого навчав, підтримував і спрямовував.

Ректорат, Вчена рада та весь колектив Харківського національного університету радіоелектроніки висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким Володимира Івановича, його друзям, колегам.

Світла пам’ять Володимиру Івановичу Хаханову.
Його ім’я назавжди залишиться в історії Харківського національного університету радіоелектроніки.

The post Відійшов у засвіти професор Володимир Іванович Хаханов… first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

У межах свого PhD-дослідження з комп’ютерної інженерії Наталія представила наукову роботу «Векторно-логічне моделювання для симуляцiï несправностей». Її дослідження присвячене векторно-логічним і графовим підходам до моделювання, симуляції та аналізу відмов цифрових систем з метою розроблення більш ефективних методів моделювання поведінки систем і виявлення переходів до станів відмови.

Участь у DAC 2026 стала цінною можливістю не лише представити результати свого дослідження міжнародній спільноті науковців, інженерів і фахівців індустрії, а й познайомитися з останніми розробками, які визначають майбутнє комп’ютерної інженерії та електронного проєктування.

Особливо цікавими для Наталії були доповіді та обговорення, присвячені проєктуванню та виробництву сучасних процесорів і мікросхем, розроблених для систем штучного інтелекту, а також новим напрямам апаратної безпеки. Особливу увагу привернули технології та методи захисту сучасних AI-чипів від несанкціонованого доступу, шкідливих змін, несанкціонованого перепрограмування, апаратних вразливостей і потенційних hardware backdoors — апаратних закладок.

Конференція дала можливість ознайомитися з новими архітектурами процесорів, сучасними методами проєктування мікросхем, технологіями виробництва напівпровідників, підходами до верифікації та тестування, а також інноваційними рішеннями у сфері апаратної безпеки. Сучасні розробки демонструють, наскільки тісно сьогодні пов’язані продуктивність, надійність, тестування та безпека під час створення апаратного забезпечення наступного покоління для систем штучного інтелекту.

Знання, нові ідеї та професійні контакти, отримані під час DAC 2026, сприятимуть подальшому розвитку наукового дослідження Наталії та можуть бути цінними для викладацької й академічної діяльності в галузі комп’ютерної інженерії.

Наталія висловлює глибоку вдячність своєму науковому керівнику, професору В.І. Хаханову, за наукове керівництво, постійну підтримку, натхнення та багаторічне наставництво. Його наукове бачення, знання та відданість дослідницькій роботі відіграли важливу роль у формуванні її наукової роботи та досягненні цього важливого етапу PhD-шляху.

Особливу подяку Наталія висловлює кафедрі автоматизації проєктування обчислювальної техніки (АПОТ) та її завідувачці, професорці Світлані Вікторівні Чумаченко, за постійну підтримку, увагу до розвитку наукових досліджень та створення академічного середовища, що сприяє розвитку інновацій і професійному зростанню. Підтримка кафедри та її викладачів протягом усього дослідницького шляху має для Наталії особливе значення.

Для Наталії велика честь представляти кафедру АПОТ та свій університет на міжнародній конференції DAC 2026 і робити свій внесок у міжнародний обмін знаннями у сферах комп’ютерної інженерії, автоматизації проєктування електронних систем, AI-апаратури та апаратної безпеки.

Участь у міжнародних наукових конференціях відіграє ключову роль у реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН, насамперед ЦСР 17 («Партнерство на користь сталого розвитку»), а також завдань, пов’язаних з розвитком науки, освіти та інновацій (ЦСР 4 та ЦСР 9).

The post DAC 2026: дослідження, інновації та майбутнє AI-апаратури first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

У ній представлена дизрапторна теорія, орієнтована на безпроцесорні обчислення в пам’яті, засновані на транзакціях читання-запису на логічних векторах. Книга містить 22 розділи, які структурно об’єднані в 4 частини:

• Theory of Vector-Logic Computing;
• Vector-Logic Design and Test Computing;
• Vector-Logic Intelligent Computing;
• Vector-Logic Social Computing.

Інженерія пропонованих у книзі інновацій базується на оригінальних механізмах (моделях та алгоритмах), імплементованих у хмарні сервіси.

Переддрукарська підготовка видання тривала близько двох років. Спочатку рукопис налічував понад 1000 сторінок, однак з ініціативи видавця формат був змінений на збільшений двоколонковий. Це дозволило оптимізувати обсяг, зробивши книгу зручнішою для читання та палітурки.

Ця значна наукова праця стала наслідком понад 20-річних досліджень автора. Як розвиток його наукової школи очікується захист з цієї тематики кількох дисертацій аспірантами кафедри АПОТ під керівництвом професора Володимира Хаханова.

Посилання на книгу: https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-032-07001-2

The post Вийшла у світ монографія професора Володимира Хаханова first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Зустрічайте: мій стартап — Testinel

Я в автоматизації тестування багато-багато років. Спочатку починав професійну карʼєру як тестувальник (привіт, Марек Новак!), а потім коли вже як керівник айті-компанії впроваджував автотести щоб наші розробки були надійними.

З автоматизацією є багато проблем. Одна з глобальних: що це якийсь underserved market, тобто для заичайного бекендера буде 100 інструментів, а для автоматизатора майже нуль.

Мотивація створення цього інструменту — скорочення часу інженерів на виправлення помилок в автотестах та зниження порогу входу для автоматизаторів.

Цю проблему та її рішення висвітлюю у публікації на ДОУ: https://dou.ua/forums/topic/60834/

Джерело: Блог Володимира Обрізана у Telegram (оригінальний пост: https://t.me/obrizan2/322, канал: https://t.me/obrizan2)

The post Зустрічайте: мій стартап – Testinel first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Відповідно до наказу ХНУРЕ від 17.07.2026, Валентин успішно виконав освітньо-наукову програму «Комп’ютерна інженерія» за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія». Після блискучого захисту дисертаційної роботи, згідно з рішенням спеціалізованої вченої ради від 30 червня 2026 року, йому офіційно присуджено освітній ступінь доктора філософії та присвоєно кваліфікацію доктора філософії з комп’ютерної інженерії.

Пишаємося тим, що Валентин здобував вищу освіту на нашій кафедрі, продемонструвавши високий рівень підготовки та відданість науці.

Вітаємо молодого науковця з цим вагомим здобутком! Бажаємо не зупинятися на досягнутому, нових інноваційних ідей, успішної імплементації розробок та блискучої кар’єри у сфері ІТ!

The post Вітаємо Валентина Корнієнка зі здобуттям наукового ступеня доктора філософії! first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Завідувач кафедри АПОТ, професор Світлана Чумаченко та доцент кафедри АПОТ Дар’я Рахліс успішно завершили Курс Prof2IT «Цифрова трансформація професійної діяльності» (06.05.2026 – 18.06.2026), що реалізується за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Eastern Ukraine EDIH, Альянс Tech Synergy та WINWIN EdTech Center of Excellence, підтвердивши високий рівень готовності до впровадження інноваційних технологій в освітню діяльність.

Завiдувач кафедри Чумаченко Свiтлана також взяла участь у вебінарi «Якість освіти 4.0: як цифрові інструменти трансформують внутрішні системи забезпечення якості закладів освіти» (28.04.2026) у межах проєкту Tech Edu Up, який організовано ГС «Харківський кластер інформаційних технологій» спільно з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти обсягом 0,1 кредиту ECTS / 3 академічні години. Під час вебінару викладач вдосконалила навички використання цифрових інструментів для модернізації систем якості освіти, застосування data-driven підходів та аналізу цифрових рішень.

Вітаємо колег із успішним завершенням навчання! Отримані знання та навички будуть активно впроваджені в освітній процес для підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти на кафедрі АПОТ.

The post Викладачi кафедри АПОТ успішно підвищили рівень цифрових компетентностей first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Топ-10 найкращих технічних закладів вищої освіти України

Це досягнення є результатом щоденної праці всього колективу, адже рейтинг узагальнює місця вишу одразу в трьох національних рейтингах: «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал НМТ на контракт» . За підсумковим балом ХНУРЕ посів 10-ту сходинку серед технічних університетів країни, підтвердивши звання одного з лідерів інженерної освіти.

Університет демонструє збалансовані результати, що свідчить про високу довіру до наукових шкіл ХНУРЕ та значний внесок у науку, зокрема в галузі радіоелектроніки, інформаційних технологій та комп’ютерних наук.

Попри війну, ХНУРЕ живе повноцінним освітнім і науковим життям: тут навчаються студенти, проводяться дослідження, а приймальна комісія активно працює з майбутніми абітурієнтами.  Високе місце у Консолідованому рейтингу найкращих технічних вишів – це заслужений результат і потужний сигнал для вступників, що ХНУРЕ залишається осередком якісної освіти та науки в Україні.

Посилання на оригінальну новину: сайт ХНУРЕ

The post ХНУРЕ – у десятці найкращих технічних університетів України за версією консолідованого рейтингу «Освіта.ua» 2026 року first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.

Освітньо-професійна програма магістратури «Спеціалізовані комп’ютерні системи» (Спеціальність F7«Комп’ютерна інженерія») — це ідеальний простір для тих, хто прагне створювати технології, а не лише користуватися ними.

⏱ Термін навчання: 1 рік і 4 місяці.

🧬 ДНК програми: Hardware + AI На відміну від суто софтварних ІТ-спеціальностей, наша програма пропонує унікальний баланс компетентностей: 50% Hard, 30% Soft, 20% Math. Ми фокусуємося на інтеграції обчислювальних ресурсів у фізичні процеси. Наші головні напрямки:

• Кіберфізичні системи: поєднання фізики та коду.
• Вбудовані системи (Embedded): розробка апаратного та програмного забезпечення.
• Системи на ПЛІС (FPGA): програмування на рівні логічних вентилів.

🏗 Архітектура знань (3 потужні блоки)

1. Advanced Computing: квантові обчислення, корпоративні мережі, мікроелектромеханічні системи (MEMS).
2. Intelligent Systems: штучний інтелект, прикладне машинне навчання, агентські системи ШІ.
3. Systems Engineering & Quality: теорія проектування, підвищення якості ПЗ, надійність та тестопридатність систем (Test-driven development, Chaos Engineering, Fault Injection).

🚀 Інноваційний навчальний план Наші студенти навчаються за курсами нового покоління: від прикладного ML для реальних інженерних задач до агентських систем ШІ (self-healing системи). Авторська теорія векторно-логічного комп’ютингу наших викладачів визнана у світі та опублікована у видавництві Springer (2026). Деякі лекції доступні глобально на YouTube-каналі кафедри!

🔬 Екосистема лабораторій АПОТ Від ідеї до працюючого прототипу! Ви працюватимете з:

• Потужними робочими станціями, осцилографами та 3D-принтерами у науково-дослідній лабораторії.
• Обладнанням індустріального стандарту від GlobalLogic у лабораторії мікроконтролерів та ПЛІС.
• Апаратним арсеналом: плати Xilinx, STM32, Arduino, IoT та XBee Pro.

🌍 Світове визнання та спільнота інноваторів АПОТ — це бренд. За нашими плечима 63 захищені дисертації фахівцями з 9 країн світу (наукові школи проф. Г.Ф. Кривулі та В.І. Хаханова). Наші студенти перемагають на міжнародній арені: від Гран-прі за сервіс “MOdeling for SImulation” до престижної премії IEEE Gerald W. Gordon Award. 🏆 Історична гордість: наша аспірантка Наталія Максимова виборола грант DAC 2026 Young Fellows (Каліфорнія), обійшовши сотні претендентів з усього світу!

🎓 Твоя кар’єра після магістратури:

• System Architect (Системний архітектор апаратних рішень)
• Embedded / Hardware Engineer
• Software & AI Engineer
• Розробник спеціалізованих комп’ютерних систем
• Науковець або викладач (для розвитку академічної кар’єри)

✈️ Академічна мобільність: Наші магістранти мають можливість навчатися семестр у провідних університетах Європи (наприклад, Linnaeus University у Швеції) за програмою Erasmus+.

Приєднуйся до елітної когорти інженерів нового покоління. Ваша історія інновацій починається в АПОТ! 

The post Магістратура майбутнього: освітня програма «Спеціалізовані комп’ютерні системи (СКС)» first appeared on Кафедра автоматизації проектування обчислювальної техніки.